Тема 16. Фізичні й хімічні властивості оксидів

Цілі уроку: ознайомити учнів з фізичними й хімічними властивостями оксидів; дати поняття індикаторів, пояснити їх використання для визначення кислот та основ; розвивати логічне мислення учнів на прикладі порівняння взаємодії кислотних і основних оксидів з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами; розвивати вміння й навички складати рівняння хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей оксидів.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Форми роботи: фронтальна робота, розповідь учителя, демонстраційний експеримент.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, хімічні реактиви.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання, мотивація навчальної діяльності

• Ми знаємо, що за складом хімічні сполуки поділяються на чотири класи. Які саме? (Оксиди, основи, кислоти, солі)

• Як розрізняють класи сполук? (За складом речовин)

• А якщо формула речовини не відома? (То розпізнати її можна за хімічними властивостями)

III. Формування вмінь і навичок

Демонстрація 2. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою Дослід 1. Розглянемо два оксиди: СаО і Р₂O₅. Що можна сказати про фізичні властивості цих оксидів? (Тверді, білого кольору, розчинні у воді)

Не всі оксиди тверді.

— Наведіть приклади газоподібних оксидів. (CO, СO₂, SO₂)

Відрізняються оксиди:

• за забарвленням: СuО — чорний; Сu₂O — червоний, Fe₂O₃ — бурий, Сr₂O₃ — зелений тощо;

• за температурою плавлення;

• за розчинністю у воді (CuO, Fe₂O₃ — нерозчинні у воді; СаО й Р₂O₅ — розчинні).

Розчинні оксиди взаємодіють із водою.

— Які продукти виходять у результаті такої взаємодії?

Дослід 2. У склянку з водою насипаємо білий порошок СаО, а в іншу — білий порошок Р₂O₅.

• Що спостерігаємо? Обидва порошки розчинилися у воді.

• Що сталося з водою?

Розібратися в цьому нам допоможе індикатор — речовина, що реагує на різне середовище зміною забарвлення. Познайомимося з двома з них. Фенолфталеїн — безбарвний у нейтральному й кислому середовищі, стає малиновим у лужному середовищі. Додаємо дві краплі фенолфталеїну в розчин СаО — з'являється малинове забарвлення, а в розчині Р2O5 колір не змінився.

Метиловий оранжевий у нейтральному середовищі — оранжевий, у лужному — жовтий, у кислому — червоний.

Додаємо по кілька крапель у наші розчини:

розчин СаО під дією метилового оранжевого забарвився в жовтий колір, отже, у склянці міститься луг;

розчин Р₂O₅ набув червоного забарвлення, отже, у цій склянці міститься кислота.

Запишемо рівняння реакцій, щоб підтвердити наші дослідження.

СаО + Н₂O = Са (ОН)₂ (кальцій гідроксид)

Р₂O₅ + 3Н₂O = 3Н₃РO₄ (ортофосфатна кислота)

Висновок. Кислотні оксиди в результаті взаємодії з водою утворюють кислоти, а основні оксиди утворюють основи.

По-різному кислотні й основні оксиди взаємодіють із лугами й кислотами. Розглянемо на прикладах:

 Висновок. Кислотні оксиди взаємодіють з основами з утворенням солі й води; основні оксиди взаємодіють із кислотами з утворенням солі й води.

Кислотні й основні оксиди можуть взаємодіяти між собою.

СаO + Р₂O₅ = Са₃(РO₄₎₂

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Заповнюємо опорну схему «Хімічні властивості оксидів», по ланцюжку на дошці складаємо рівняння реакцій з опорної схеми.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.

Творче завдання. Підготувати повідомлення про використання оксидів.