Тема 15. Основи, їх склад і назви. Класифікація основ

 Цілі уроку: розширити знання про класифікацію й номенклатуру неорганічних речовин на прикладі основ; розвивати вміння й навички складати формули неорганічних сполук за валентністю на прикладі основ, складати назви речовин за сучасною українською номенклатурою, розпізнавати класи неорганічних речовин.

Тип уроку: поглиблення і розширення знань.

Форми роботи: групова робота, робота з опорною схемою, демонстраційний експеримент.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, зразки основ.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань

Учні записують формули солей з назвами.

Звернімося до схеми класифікації органічних речовин. У ній залишився ще один клас неорганічних сполук, з яким ми повинні познайомитися на цьому уроці.

Демонстрація 6. Зразки основ

КОН, NaOH, Са(ОН)₂, Сu(ОН)₂ (свіжоприготовлений), Аl(ОН)₃

• Що спільного у формулах основ, які є на вашому столі? (Наявність групи атомів -ОН — гідроксильної групи)

• Який клас неорганічних сполук називається основами?

• Від чого залежить кількість гідроксильних груп в основі? (Від валентності металу)

• Як можна в загальному вигляді записати формулу основ? (Me(ОН)m, де m — валентність металу)

III. Засвоєння нових знань

Назви основ складаються за такою схемою:

Назва металу (валентність, якщо вона змінна) + слово «гідроксид».

Назвемо основи, які є на вашому столі, за сучасною українською номенклатурою та наведемо тривіальні назви цих речовин.

КОН — калій гідроксид (їдке калі)

NaOH — натрій гідроксид (їдкий натр)

Са(ОН)₂ — кальцій гідроксид (гашене вапно)

Сu(ОН)₂ — купрум(ІІ) гідроксид

Аl(ОН)₃ — алюміній гідроксид

Один зі способів класифікації основ ґрунтується на їхній взаємодії з водою. Серед наведених у вас основ не розчинними у воді є Сu(ОН)2 і Аl(ОН)3.

Основи поділяються на такі класи:

• розчинні у воді (луги);

• нерозчинні (малорозчинні).

Познайомимося з таблицею розчинності. У ній літерою «н» позначено нерозчинні речовини, «р» — розчинні, «м» — малорозчинні речовини, у тому числі й основи, солі й кислоти.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота в парах

1. З допомогою таблиці розчинності виберіть по два приклади нерозчинних солей і основ, складіть їх формули й дайте назви.

Пари зачитують свої приклади, записують неповторювані формули на дошці, читають їх назви, виправляють помилки.

2. Для кожної з вибраних вами основ і солей розрахуйте кількість речовини в 100 г.

• Якою формулою необхідно скористатися для розрахунку? ( = m/Mm)

Оголошуємо результат через 5—7 хв.

• Чому маса речовин була однакова, а кількість речовини різна? (Тому що еони мають різний склад і різну молярну масу)

3. Усно складіть і назвіть формули основ, якщо до їх складу входять: Na, Fe(III), Ва, Sn(IV), Rb, Zn. (Метали записані на дошці.)

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.