Цілі уроку: ознайомити учнів з фізичними властивостями
основ; закріпити знання про класифікації основ на розчинні й нерозчинні;
розширити знання учнів про хімічні властивості класів неорганічних сполук на
прикладі основ; показати дію лугів на індикатори; розвивати навички складання
рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей основ.
Тип уроку: поглиблення й розширення знань.
Форми роботи: розповідь учителя, демонстраційний експеримент,
лабораторні досліди, робота з опорною схемою.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І.
Менделєєва, таблиця розчинності, таблиця «Правила техніки безпеки в кабінеті
хімії», ряд активності металів, хімічні реактиви.
ХІД
УРОКУ
I. Організація класу
II. Аналіз тематичного оцінювання
Робота з
класом зі з’ясування типових помилок, індивідуальна робота над помилками.
III.
Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності
• Який клас
неорганічних сполук називається основами?
• На які дві
групи поділяються основи? (Розчинні (луги) й нерозчинні (малорозчинні))
• 3 допомогою
таблиці розчинності наведіть приклади розчинних і нерозчинних основ.
(П’ятеро-шестеро учнів по ланцюжку виписують на дошці формули основ.)
• Назвіть
записані основи за сучасною українською номенклатурою. (По ланцюжку наступні
учні називають основи.)
• 3 допомогою
таблиці «Взаємозв’язок між класами неорганічних сполук», що є у вас у зошитах,
припустіть, які хімічні властивості проявлятимуть основи.
1) Взаємодія з
кислотами.
2) Взаємодія з
кислотними оксидами.
Додаємо:
3) Взаємодія
із солями.
І за цим
планом будемо вивчати властивості основ.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Лабораторна робота № 3. Дія
лугів на індикатори
Для проведення
цієї лабораторної роботи ми використаємо пластинку для мікрометоду.
Акуратно в
перший ряд капаємо по дві краплі натрій гідроксиду, у другий ряд — по дві
краплі кальцій гідроксиду. Далі в перше заглиблення з кислотами додаємо одну
краплю метилового оранжевого, у друге — одну краплю лакмусу, у третє — одну
краплю фенолфталеїну.
На основі
спостережень заповнюємо таблицю.
|
|
Метиловий оранжевий
|
Лакмус
|
Фенолфталеїн
|
|
Нейтральний
|
Оранжевий
|
Фіолетовий
|
Безбарвний
|
|
NaOH
|
Жовтий
|
Синій
|
Малиновий
|
|
Са(ОН)2
|
Жовтий
|
Синій
|
Малиновий
|
Висновок. У
розчинах лугів метиловий оранжевий набуває жовтого забарвлення, лакмус —
синього, фенолфталеїн — малинового. Отже, розчини лугів можна визначити з
допомогою індикатора.
2. Демонстрація 7. Хімічні
властивості основ
На початку
уроку ми припустили, які властивості повинні мати основи. Подивимося практично.
Дослід 1.
Взаємодія лугів з кислотними оксидами Збираємо прилад для одержання
вуглекислого газу. Одержаний газ пропускаємо крізь розчин кальцій гідроксиду.
— Яку ознаку
реакції спостерігаємо? (Випадіння осаду) Записуємо рівняння реакції:
СO2 + Са(ОН)2 
СаСO3 + Н2O
СаСO3 + Н2O
Укажіть тип
реакції. (Реакція обміну)
Дослід 2.
Взаємодія лугів з кислотами
• Як
називається ця реакція? (Нейтралізації)
• Яка речовина
допоможе побачити, що реакція відбулася? (Індикатор) У дві пробірки наливаємо NaOHі Са(ОН)2, додаємо
фенолфталеїн.
А потім по
краплях знебарвлюємо розчин хлоридною кислотою. Пропонуємо учням записати
рівняння реакцій:
Дослід 3.
Взаємодія лугів із солями
У дві пробірки
наливаємо CuSO4, Al2(SO4)3,
потім по краплях додаємо розчин їдкого натру.
— Які ознаки
реакції спостерігаємо? (Утворення нерозчинного осаду)
Запишемо
рівняння реакції:
Усі наші
припущення про властивості лугів підтвердилися практично. (Розглядаємо
відповідно до пунктів плану.)
На основі
цього вносимо доповнення в таблицю «Взаємозв'язок між класами неорганічних
сполук».
V. Закріплення вивченого матеріалу
Керована
практика
Завдання 1.
Здійснити перетворення:
Знання
властивостей класів неорганічних сполук дозволяє нам припустити, з допомогою
яких реакцій можна одержати ту чи іншу речовину.
Два учні з
двох боків:
Завдання 2.
Здійснити перетворення:
Опрацювати
відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати
вправи.
Здійснити
перетворення:
Немає коментарів:
Дописати коментар